Зовнішній вигляд

Довжина тіла 17—19,8 см, крил — 9,3— 9,4 см, хвоста — 8—10 см; вага 40—45 г. Завдяки хвосту здається набагато більшим. Основне забарвлення оперення захисного трав'янисто-зеленого кольору. Передня частина голови і горло жовті. На щоках по витягнутій фіолетовій плямі, які покривають одне з двох-трьох розташованих з кожного боку горла чорних плямочок. Задня частина голови, потилиця, верх спини і крижі яскравого ясно-зеленого кольору з темною хвилястістю. Хвилястість на голові від тонкої і ніжної переходить до крижів в ширшу і грубішу. Два щонайдовші пера хвоста чорнувато-сині, решта зеленувато-синіх з широкою жовтою облямівкою в середині. Махове пір'я першого порядку зелене, зовні жовті. Кінці опахал облямовані чорною смужкою, в середині жовті плями, які утворюють смужку в нижній частині крила. Махові другого і третього порядку коричнево-чорні з жовтим обідком.

Це дуже стрункі красиві папужки з відносно високими ногами, товстим, дуже могутнім дзьобом, зігнутим як у хижих птахів. У більшості папуг на внутрішній стороні наддзьоб'я є вузькі рогові зубці, які на зразок напилка відточують передню частину наддзьоб'я і очищають зерна від лушпиння, а також використовуються для зриву плодів і їх розгризання. Хвіст у них довгий, ступінчастої форми. Очі темно-сині, райдужка біла. Дзьоб у пташенят — чорний, у дорослих птахів — солом'яний-жовтий, зеленуватий.

Як відрізнити самку від самця

Над дзьобом птахів є добре виражена восковиця. Стать птахів легко розрізняють за кольором восковиці: у дорослого самця вона яскраво-синя, у самки — безбарвна або коричнева.

Розповсюдження

Хвилястий папужка мешкає майже у всіх районах Австралії. В даний час основні масові місця гніздування виявлені в південно-східних і південно-західних областях країни.

Спосіб життя

Населяють напівпустельні і степові місцевості, віддаючи перевагу ділянкам з рідкісними деревами. Ці папужки стрімкі у польоті і витончені в рухах, добре ходять по землі і лазять по деревах. Живуть зграями.

Розмноження

Період розмноження доводиться на вересень-грудень. Гніздяться ці птахи в дуплах дерев. Самка відкладає 4-6 білих яєць, прямо на дно дупла без підстилки і насиджує їх протягом 18-20 днів. Самець в цей час підгодовує її. Пташенята з'являються неопереними і сліпими, приблизно до десятиденного віку вони прозрівають, а в місячному віці оперяються.

Годування під час розмноження

Основу кормового раціону складає зернова суміш: 1 часина проса (найкраще - червоного), 1,5 частини - вівса, 2 частини – соняшникового насіння, 1 частина канаркових зерен. Можна також і скористатися готовими зерновими сумішами, що продаються у кожному зоомагазині. При покупці зверніть увагу на цілісність упаковки і на якість самого зерна. За 2 тижні до початку гніздування розпочинають давати пророщене зерно, зернистий сир, моркву, буряк, перець, капусту та ін. Згодом варто давати круто зварене куряче яйце (1/8 на одну пару птахів) кожен день до того, як з’явиться перше яйце. Після знесення першого яйця зелень, овочі та фрукти давати якомога рідше. За декілька днів до виведення першого пташеняти знову починають давати варене яйце: 1/8, а із збільшенням кількості пташенят (більше 4) у гнізді можна збільшити до 1/4, але через день-два. Зелень-фрукти-овочі – кожний день. Окрім зелені та фруктів у раціон птахів необхідно додавати вітаміни та мінеральні речовини, що призначені виключно для птахів.

Історія відкриття виду

Хвилястих папужок вперше описав в 1805 році англійський природодослідник Д. Шоу. Тоді ж його колега художник Г. Ноддер зробив перший малюнок цього птаха. Біноміальна назва хвилястого папужки Melopsittacus undulatusmelos — «спів» і psittacos — «лякати» і латинського undulatus — «хвилястий». Отже повністю його назва може бути перекладена як «співочий хвилястий папуга». У 1831 році відвідувачі музею Товариства К. Ліннея вперше побачили опудало цього птаха. відбулася від грецького

Співробітник музею Лондонського зоологічного товариства орнітолог Д. Гульд в 1837 році вперше описав життя хвилястих папужок в настільки добре, що пізніші спостереження не додали майже нічого