Турецькі кішки не схожі на інші, із прекрасною білою , як крейда , шерстю в разючому сполученні з рудуватою мордою і хвостом. Найбільш оригінальна риса цих кішок у тім , що вони люблять плавати і грати у воді. У країнах холодного клімату потрібно стежити, щоб вони не застудилися; правда, у їх рідній Туреччині зими досить суворі , і турецькі кішки звичайно сильні і витривалі. Ця порода поки що рідкісна, тому ви повинні бути готові викласти за кошеня неабияку суму грошей і почекати, якийсь час, тому що попит напевно перевищує пропозицію . Почекати, однак, варто: турецькі кішки, веселі і - ласкаві , стають чарівними розумними компаньйонами. Чудовий вихованець вийде з кастрованого кота; до того ж він обходиться набагато дешевше, тому що для племінної роботи залишають, як правило, кішок. 

За турецькою кішкою доглядати легко, але нетривале щоденне розчісування шерсті все-таки необхідно, щоб видалити відмерлі волоски, особливо навесні і влітку, коли кішка линяє. Іноді можна злегка припудрити вовну нетоксичною спеціальною присипкою, щоб позбутися від жирних плям, що псують чарівний білий пух. На відміну від багатьох інших кішок турецькі люблять митися, але після купання тварину варто потримати в теплі, щоб вона не застудилося. Турецькі кішки дають породистий приплід, кошенята завжди схожі на своїх батьків, і порода зберігається в чистоті, без схрещування з іншими породами або колірними різновидами. Кошенята народяться з білою шерсткою - а не з рожевою, подібно багатьом цілком білим тваринам , - із уже досить вираженими рудуватими мітками. Очі відкриваються дуже рано - на 4-5-й день. Спочатку вони блакитні , а потім змінюють колір на світло-бурштиновий.